Четвер, 19.10.2017, 15:42
Вітаю Вас Гість | RSS

Мій сайт

Наше опитування
Який би профіль ви хотіли обрати ?
Всього відповідей: 155
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Профільне навчання

ЗМІСТ, ОСНОВНА МЕТА Й СТРУКТУРА ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

 

Суть профілізації навчання

 

Профільне навчання вид диференційованого навчання.

 

Передбачає:

 

Ø врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів;

 

Ø створення умов відповідно до їхнього самовизначення.

 

 

 

Забезпечується за рахунок змін у:

 

Ø цілях;

 

Ø змісті;

 

Ø структурі;

 

Ø організації навчального процесу.

 

 

 

    Мета профільного  навчання:

 
  •  забезпечення  можливостей  для рівного  доступу  учнівської  молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та  початкової  допрофесійної  підготовки;
 
  •  гарантування неперервної освіти впродовж усього життя;
 
  • виховання особистості,  здатної  до самореалізації,  професійного    зростання  й  мобільності  в умовах реформування сучасного суспільства.
 

 

 

    Профільне навчання зорієнтоване на:

 
  • набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної,  дослідницько-пошукової  діяльності;
 
  • розвиток їхніх інтелектуальних,  психічних,  творчих,  моральних, фізичних, соціальних якостей;
 
  • прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
 

 

 

    Основними завданнями профільного навчання є:

 

Ø створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

 

Ø виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення,  формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою  професією;

 

Ø формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофільному рівні, спрямування підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;

 

Ø забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

 

 

 

    Профільне навчання  ґрунтується на таких принципах:

 
  • фуркації (розподілі учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами потребами, здібностями і нахилами);
 
  • варіативності й альтернативності  (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення); 
 
  • наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням,  професійною підготовкою);
 
  • гнучкості  (змісту і  форм організації профільного навчання, у тому  числі  дистанційного забезпечення,  можливості зміни профілю; 
 
  • діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів для  їх  обґрунтованої  орієнтації  на профіль навчання).
 

 

 

    Структура профільного навчання

 

    Профіль навчання -

 
  • спосіб організації диференційованого навчання,  який передбачає поглиблене  і професійно зорієнтованевивченя предметів;
 
  • визначається  з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної  і  виробничої  інфраструктури району,  регіону;  перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.
 

 

 

    Напрями профільного навчання

 

    Профільне навчання  у  старшій школі здійснюється  за напрямами:

 

*          Суспільно-гуманітарним (навчальні профілі: правовий, історико-правовий, економічний, філософський, педагогічний тощо)

 

*          Філологічним (українська чи іноземна філологія)

 

*          Природничо-математичним (математичний, фізико-математичний, хіміко-біологічний, хіміко-фізичний, біолого-географічний, еколого-географічний тощо)

 

*          Технологічним  (виробничі технології, комп’ютерні технології)

 

*          Художньо-естетичним (хореографічний, музичний, театральний, мистецтвознавство тощо)

 

*          Спортивним (гімнастика, плавання, легка атлетика, туризм, спортивні ігри  тощо)

 

    

        У 2010 році у системі шкільної освіти відбулось важливе перетворення: у старшій школі введено профільне навчання, яке формується під знаком гуманітаризації, пріоритету і свободи особистості.

         Цей перехідний період досить складний: профілізація освіти відкриває широкі перспективи і можливості, але разом з тим виникає багато проблем, які необхідно розв’язувати шляхом створення механізму управління профільною системою.

         Багатомірне значення у профільних класах мають курси за вибором (елективні курси), це курси профільного доповнення, які поглиблюють та розширюють межі профільних предметів, розвивають і доповнюють їх зміст (деякі з них інтегрують зміст)

    Елективністьпринцип вибору предметів для вивчення самими учнями. Полягає  в тому, що з певного року навчання лише частина предметів є обов'язковими, а решта – можуть вибиратися учнями (зі схваленням педагогами) з числа рекомендованих для даного року навчання або для того чи іншого профілю. Елективний принцип застосовується в середній і вищій школі багатьох країн і особливо в США.  З 1991 року елективний принцип застосовується в середній загальноосвітній школі України. (Український педагогічний словник).

    Курси за вибором повинні задовольняти інтереси учнів. Цей тип навчальних курсів має входити до обов’язкової частини розкладу. Курси за вибором можуть обиратись не тільки згідно з обраним профілем, а й за власним бажанням учня, який хоче поглибити власні знання з певних дисциплін. Наприклад, учень, що обрав поглиблений гуманітарний профіль, може обрати курс за вибором з економіки, інформатики тощо.

    Вводячи в шкільну освіту елективні курси, необхідно враховувати, що мова іде не тільки про програми і навчальні посібники, але й про всю методичну систему навчання курсам в цілому. Адже профільне навчання –це не тільки диференційований зміст освіти, але, як правило, і по іншому побудований навчальний процес.

    У відповідності з  Концепцією профільного навчання в старшій школі диференціація змісту навчання в старших класах здійснюється на основі різних співвідношеннях курсів трьох видів: базових, профільних, елективних.. Кожен із курсів вносить свій внесок у вирішення профільного навчання.

      Базові загальноосвітні предмети відображають обов’язкову для всіх учнів інваріантну складову частину освіти і направлені на завершення загальноосвітньої підготовки учнів.

 Профільні курси забезпечують поглиблене вивчення окремих предметів і орієнтовані, в першу чергу, на підготовку випускників школи до майбутньої професійної освіти.

    Елективні курси пов’язані, перш за все, із задоволенням індивідуальних освітніх інтересів, потреб і нахилів кожного школяра. Саме вони являються важливим засобом побудови індивідуальних освітніх програм так як  найбільшою мірою пов’язані з вибором кожним школярем змісту освіти в залежності від його інтересів, здібностей, наступних життєвих планів.. Елективні курси ніби «компенсують» в деякій мірі достатньо обмежені можливості базових і профільних предметів в задоволенні різносторонніх освітніх потреб старшокласників.

      Ця роль елективних курсів в системі профільного навчання визначає широкий спектр їх функцій і задач.

Елективна диференціація

          Це форма диференціації за інтересами учнів, яка характеризується наданням учням ряду елективних курсів

         Відмінність елективних курсів від факультативів полягає в організаційному і змістовому аспекті         Факультативні заняття учні можуть або відвідувати, або не відвідувати. У випадку елективної диференціації таке явище не спостерігається. Допускаються випадки переходу із одного курсу в інший, так як вибір залишається за учнем (даний вибір учня закріплюється наказом по школі) Елективні курси вказані в розкладі,як звичайні уроки. Елективний курс націлений, в першу чергу на допомогу учню у визначенні проблем, що цікавлять його, щодо вибору професійного орієнтира.

    Типи елективних курсів.

·        Профільні курси, що є ніби «надбудовою»

. Вони забезпечують для найздібніших школярів підвищений рівень вивчення того чи іншого навчального предмета.

·        Елективи, що забезпечують міжпредметні зв’язки і дають можливість вивчати суміжні навчальні предмети на профільному рівні. Приклад: курс «Математична статистика» для школярів, що вибрали економічний профіль чи «Історія мистецтва» для філологічного профілю.

·        Курси, де один із навчальних предметів, який вивчається на базовому рівні, підготуватися до ДПА по даному предмету на підвищеному рівні

·         Нарешті, пізнавальні інтереси старшокласників часто можуть виходити за рамки традиційних шкільних предметів. Це визначає появу у старших класах елективних курсів , що носять «позапредметний» або «надпредметний» характер. Прикладом  подібних курсів можуть служити елективи типу «Основи раціонального харчування» чи «Підготовка автолюбителя». 

Форма входу
Кошик
Ваш кошик порожній
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Друзі сайту